-
1 верхній
1) ( який знаходиться зверху) upper; overhead, topверхній брус (рами) — head, ( дверної рами) headpiece, ( каркасної перегородки) head piece
верхній індекс — superscript, upper index
верхній леєр мор. — life line
верхній лист полігр. — overlay
верхній поверх — top ( upper) floor
верхній шар гірн. — top layer; hat
верхній шар ґрунту с.-г. — topsoil
верхній ярус — upper deck, ( лісонасадження) overstory, ( вафельної печі) top plate
2) ( близький від витоків річки) up-river, upper3) ( про одяг) outer; overверхній одяг — outer clothing, overclothes
4) муз. high
См. также в других словарях:
горизонт а — А horizon A Horizont – в геології – верхній шар ґрунту, в якому акумулюється органічний матеріал і з якого вилуговуються розчинні солі та колоїди; верхній орний шар ґрунту … Гірничий енциклопедичний словник
верхняк — а/, ч. 1) Верхнє жорно у млині. 2) Верхня частина гончарського круга, на якій формують посуд. 3) Верхній шар ґрунту і т. ін. 4) Дека в струнному музичному інструменті (кобзі та ін.). 5) діал. Металева кришка люльки. 6) Взагалі верхня частина чого … Український тлумачний словник
злущувати — ую, уєш, недок., злу/щити, щу, щиш, док., перех. 1) Обчищати лузгу, лушпиння. 2) с. г. Розпушувати верхній шар ґрунту для збереження вологи і для знищення бур яну. •• Злу/щувати стерню/ розпушувати ґрунт одразу після збирання врожаю … Український тлумачний словник
лущити — щу, щиш, недок., перех. 1) Обчищати від шкаралупи, лузги і т. ін.; лузати (у 2 знач.). 2) перен., фам. Сильно бити. || рідко. Вбивати. 3) з кого, фам., рідко. Те саме, що лупити 3). 4) с. г. Розпушувати верхній шар ґрунту після збирання врожаю … Український тлумачний словник
полущити — щу, щиш, док., перех. 1) Обчистити від шкаралупи, лузги все чи багато чого небудь. 2) Закінчити лузати все чи багато чого небудь (насіння, горіхи і т. ін.). 3) також без додатка. Розпушити верхній шар ґрунту для збереження вологи і знищення бур… … Український тлумачний словник
бурова свердловина — буровая скважина well, drilling hole *Bohrloch – гірнича виробка переважно круглого перерізу (діаметр 59–1000 мм), яка утворюється в результаті буріння. Б.с.бурять з поверхні суші або з моря, з підземних гірничих виробок. Б.с. поділяють на мілкі… … Гірничий енциклопедичний словник
ілювій — ю, ч., геол. Мінеральні та органічні речовини, вимиті водою з верхніх шарів ґрунту й відкладені в його нижній частині … Український тлумачний словник
порода — и, ж. 1) Сукупність характерних ознак будови тіла, властивостей організму, що, передаючись спадково, створює видозміну в межах якого небудь виду тварин. || Група свійських тварин одного виду і спільного походження, які мають характерні сталі… … Український тлумачний словник
солонець — нцю/, ч. 1) Ґрунт, що утворюється із солончаку внаслідок вимивання з верхніх шарів водорозчинних солей. 2) Озеро або джерело з солоною водою. 3) Рослина родини лободових із соковитим стеблом і колосоподібним суцвіттям; відзначається… … Український тлумачний словник
ілювій — іменник чоловічого роду мінеральні та органічні речовини, вимиті водою з верхніх шарів ґрунту й відкладені в його нижній частині геол … Орфографічний словник української мови
ілювій — илювий illuvium Illuvium, Іlluvie мінеральні й органічні речовини, вилуговувані (винесені) водою з верхніх шарів ґрунту й відкладені в його нижній частині (на ілювіальному горизонті) … Гірничий енциклопедичний словник